"Вчитель інформатики одночасно є (на суспільних, звичайно, засадах) і інженером з ремонту комп'ютерів, і проектувальником мереж, і відповідальним за безперебійне функціонування Windows та Microsoft Office у масштабі всієї школи, так ще й антивірусним доктором і єдиним у полі воїном з комп'ютериними гравцями і малолітніми хакерами"
ТЕМА. ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА Натюрморт
Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про живопис і один із його жанрів — натюрморт; навчати малювати в жанрі натюр¬морту; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати при¬родні форми; виховувати в учнів уважність; навчати міркувати, стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати; репродукції картин відомих худож¬ників (І. Фюслі «Обманка» та ін.) і навчальні роботи з методич¬ного фонду; матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для вити¬рання рук і пензлів; палітра.
Тип: урок-лекція. Коментар
Обсяг матеріалу поділений на два уроки. На першому вчитель пропонує учням лекцію з історії жанру. На другому узагальнює та перевіряє знання учнів про натюрморт як жанр живопису. Лекцію можна замінити екскурсією до музею або переглядом відеофільму про історію розвитку жанру натюрморту.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
• Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?
• Якими матеріалами та інструментами користуються художники-живописці?
• Які засоби виразності живопису вам знайомі?
III. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Світ предметів, що оточують людину, на диво багатий і різноманіт¬ний, не випадково, що інтерес до їх зображення з'явився у людини з найдавніших часів. Мистецтво зображення речей задовго до ста¬новлення жанру натюрморту було неодмінною частиною будь-якого живописного твору. Більше того, роль зображених предметів ніколи не вичерпувалася простим додаванням до основного змісту картини. Залежно від історичних умов і соціальних особливостей конкретної епохи, вони завжди брали участь у створенні художнього образу, допов¬нюючи його естетичний і філософський контекст. Від самого початку натюрморт стає віддзеркаленням ставлення людини до навколишнього світу, а також «взаємин» самих зображених речей як якоїсь моделі «малого світу, що оточує людину». Ув'язнений в обмежений простір полотна, цей світ надає глядачеві можливість спостерігати за різно¬манітністю предметів, їх формами, фарбами і змістами.
Натюрморт пов'язаний із цікавістю людини до предметів, що оточу¬ють її. Це меблі, посуд, овочі, плоди, квіти — все те, що супроводжує побут людини. А за ступенем ретельності їх зображення оцінюються професійні можливості художника.
Організація сприйняття творів мистецтва Розповідь учителя
Давньоримський учений, письменник і державний діяч Пліній Старший розповідає в одному зі своїх творів про суперечку грецьких живописців Зевксіса і Паррасія. Перший із них так переконливо на¬писав виноградні грона, що птахи зліталися їх клювати. Інший так майстерно зобразив завісу в своїй майстерні, що Зевксіс, прийнявши її за справжню, спробував відсунути, після чого визнав себе переможе¬ним. Багато століть потому голландський художник А. ван дер Спельт спробував повторити легендарного Паррасія.
Метод відтворювати живописними засобами дійсність зберіг свою популярність і згодом. «Обманки» були дуже популярними у XVII і XVII ст. Ними охоче прикрашали інтер'єри будинків. Набір зобра¬жених предметів у таких натюрмортах був вельми різноманітним, а деколи визначався інтересом замовника. Відомі «обманки» із зобра¬женням шаф, наповнених книгами. А іноді вони були дерев'яними планшетами з прикріпленими до них гравюрами, різноманітними паперами, гребінцями...
Епоха Середньовіччя, що змінила античність, у своїй спрямованості до духовного аскетизму залишила практично без уваги світ предметів, що оточували людину. Елементи натюрморту (найчастіше це були квіти) зустрічалися лише в мініатюрах, що прикрашали сторінки ма¬нускриптів, та зрідка — у церковних розписах. Лише художники італій¬ського Відродження повернули увагу глядачів до матеріальної сутності та краси квітів і фруктів, які перетворюються на прекрасні гірлянди, що оздоблюють образи святих. Поступово, у міру того як інтерес до навколишнього світу ставав усе глибшим, а майстерність художників зростала, з'являються перші спроби створення самостійного натюрмор¬ту. Зображення предметів, що оточують людину, в живописних творах мали для тих часів глибокий сенс і значення. У творчості одного з не¬звичайніших італійських художників — Арчімбольдо — квіти, фрукти й овочі стали матеріалом для створення химерних фантазій — своє¬рідних «портретів» пір року або стихій. Значно розширили діапазон предметів, що зображувалися в живописі, нідерландські художники. У картині К. Массейса «Портрет міняйла з дружиною» герої портрета зображені в оточенні багатьох речей. Саме речі розповідають глядачеві не тільки про заняття сім'ї та характер взаємин, що панували у ній, але й про світ, який знаходиться за межами цієї кімнати. Декілька пізніше, наприкінці XVII — початку XVIII ст., у Нідерландах закрі¬пився інтерес до мистецтва, що правдиво й точно відображало побут, характер людей і природу невеликої країни. У цей час натюрморт стає самостійним жанром образотворчого мистецтва: різні види їжі, фрукти, овочі, посуд та інші предмети стали самостійним об'єктом живопису. Видатні натюрморти голландських майстрів В. Хеди та В. Кальфа можна назвати гімном життю. Виблискує прикрашене позолотою че¬канне срібло дорогоцінного посуду, яскравими відблисками світиться рідкісний фарфор, тьмяно переливається шовковистий ворс килима — кожна із зображених речей має нескінченну безліч властивостей, що надають глядачеві радісне відчуття повноти та цінності життя. І всі вони з вишуканим смаком, тонким відчуттям гармонії та прекрасною живописною майстерністю об'єднані в єдине ціле. Особливе місце в голландському натюрморті посідали квіткові композиції. У Голландії XVII ст. була мода на квіти, багато з яких привозили з інших країн
(як, наприклад тюльпани, вперше привезені до Європи з Туреччини в 1554 році). Натюрморти з розкішним букетом коштували дешевше за живі квіти. Вази з букетами дозволяли художникам розкрити ба¬гатство рослинних форм природи в її колірній пишності. Дорожнеча квітів вимагала від художника абсолютної точності їх відтворення. Створюючи ідеальні букети, голландські майстри вводили в оману глядачів зображенням комах або крапельками роси.
Натюрморт як картина, що присвячена світу речей, в класичну епоху свого розвитку став засобом художнього пізнання дійсності. За допомогою натюрморту художник розповідав глядачеві про основні властивості предметів, що оточували людину, а також передавав есте¬тичну оцінку світу, в якому він жив, і свої роздуми. Не випадково натюрморти, розповідаючи про вічну красу природи і швидкоплин¬ність людського життя, набували філософського підтексту. Досить порівняти роботу А. Міньона «Плоди», в якій подане щедре розмаїття природи, з натюрмортом Я. де Хєєма «Натюрморт з розп'яттям і че¬репом». Згодом, в епоху захоплення історичним жанром (XVIII — се¬редина XIX ст.), натюрморт визначили як «нижчий» жанр живопи¬су і він став лише одним із елементів навчання мистецтва. Проте, і в цих умовах створювалися яскраві твори, що стали зразками жан¬ру. Прикладом є натюрморти Ж. Шардена. Вони відзначаються спро¬щеністю зображених предметів. Змінилося ставлення художника до зображуваного предмета, в якому його привертає не стільки ефектність квіткових композицій, скільки ретельність живописного «досліджен¬ня» звичних в побуті речей.
У другій половині XIX ст. художників привертає вже не стільки матеріальна структура речей, скільки зміна вражень — мерехтіння фарб, світлові ефекти. Звільняючи живопис від академічних норм, у зображенні квітів Е. Мане завдяки відкритому мазку та відтінкам кольору продемонстрував дивовижне розуміння життя квітки. Ім¬пресіоністи, сповідаючи принцип миттєвого зорового сприйняття, повністю відмовилися від матеріальних характеристик предметів на користь мінливості барвистих поєднань, особливого значення світоповіт-ряного середовища. Тонкі колірні нюанси створюють нове для мисте¬цтва того часу відчуття багатобарвної цілісності світу.
Наприкінці XIX ст. набирає сили напружений пошук нових вираз¬них засобів, а також нових граней пізнання навколишнього світу та лю¬дини. Перше місце посідають не традиційні, вивірені часом підходи та прийоми, а особисті відчуття від зустрічі з предметами й індивідуальна манера їх живописного втілення. Життя природи починає розкриватися в складному ланцюзі пов'язаних із нею асоціацій. Для П. Сезанна головним у натюрморті було вираження нескороминучої значущості навколишнього світу. Він повернув йому втрачену художниками-ім-пресіоністами природну матеріальність. Створюючи серію натюрмор¬тів «Соняшники», В. ван Гог згадував в одному з листів про те, що «прагнув досягти ефекту вітражів у готичній церкві». «Сонячні квіти» привертали його пошуком гармонійного колориту, який художник відобразив поєднанням чистих, яскравих кольорів, здатних передати життя природи та людські відчуття завдяки виразній пластиці мазка, динамічній фактурі полотна. Якщо впродовж трьох століть свого ста¬новлення і розвитку натюрморт був для художників засобом пізнання світу, то на початку XX ст. він стає їх творчою лабораторією. Пошук нових засобів виразності для живописців усього світу визначається, перш за все, різноманітністю форм натюрморту. Майстри різних на¬прямів і художніх угрупувань розглядали його як художній засіб безпосереднього спілкування з формою і кольором.
У творчості К. Коровіна, сповненій щирістю та артистизму, натюр¬морт був відгомоном того «світлого» й «утішного», до якого прагнув художник, оспівуючи радість людського буття. Використовуючи досвід імпресіоністів у передаванні сприйняття навколишньої природи, він не розчиняв форму в світоповітряному середовищі та колірних нюансах, а навпаки, підкреслював її щільністю кольору та фактурністю мазка.
Одним із найголовніших завдань художника К. Пєтров-Водкін ува¬жав вивчення передавання в живописі предмета як першооснови світу. При цьому він уважав найважливішим передавання не зовнішньої правдоподібності, а самої сутності цього предмета. Звідси — особливий інтерес художника до натюрморту, який він називав «однією з гострих бесід живописця з натурою». Роботи цього жанру прості та невибагливі: це яблука, квіти, нехитрий посуд. Проте, розташовує він їх на площині полотна так, що у глядача з'являється можливість бачити ці предмети з різних точок зору, що надає їм особливої виразності та змісту.
Художники об'єднання «Бубновий валет», йдучи у своєму пошуку через барвистість народного мистецтва з його образотворчою примі¬тивністю, створили свою художню мову, відзначену підкреслено силь¬ними контурами, грубими формами предметів і насиченістю колірної плями.
Психологізмом відзначаються ранні натюрморти основоположника кубізму П. Пікассо. Кубізм, що значним чином уплинув на світове мистецтво, був новим принципом сприйняття та віддзеркалення навко¬лишнього світу. Художники звели форму до елементарної структури, в якій прагнули передати цілісне сприйняття світу. Аналітичні принципи кубістичної побудови були орієнтовані на уявлення про форму відразу в декількох проекціях — зверху і знизу, зсередини, збоку і фронтально.
У цілому натюрморт XX ст., спираючись на кращі класичні традиції цього жанру і сміливий експеримент початку століття, вписав яскраву сторінку в історію образотворчого мистецтва, зберігши любов до світу, щедрості природи і тепла речей, що оточують людину.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Учитель пропонує учням виконати натюрморт із двох-трьох пред¬метів за власним вибором.
Пояснення до творчого завдання
Під час виконання творчого завдання вчитель демонструє учням покрокову схему малювання натюрморту.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують творчу роботу самостійно. Учитель за потреби надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час уроку учні мають демонструвати знання про види образо¬творчого мистецтва та один із жанрів живопису — натюрморт; умін¬ня аналізувати природні форми; навички малювання в жанрі натюр¬морту.
VI. Домашнє завдання
Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.
Матеріал з посібника Образотворче мистецтво 7 кл. Н.А. Горошко
